Муррайя (Murraya) відноситься до сімейства Рутові, в природі росте в Тропічній Азії – Індії, Індокитаї, на островах Шрі-Ланка, Ява і Суматра. Рід Муррайя отримав свою назву на честь учня Карла Ліннея, шведського професора ботаніки та медицини Юхана Андреаса Муррея (1740-1791).
Муррайя волотиста та чорноплідна
У приміщеннях вирощують муррайю волотисте (Murraya paniculata) – вічнозелена рослина з гарною формою крони. Шкірясті, темно-зелені листя непарноперисті з двома-трьома парами листочків досягають в довжину 5-7 см. Білосніжні ароматні квітки муррайі діаметром до 2 см, поодинокі або зібрані в щитки.
Цвітіння настає в лютому і триває до листопада. У серпні зав’язуються перші плоди – ягоди різноманітного забарвлення, від помаранчевої до бузкового, при дозріванні яскраво-червоні. Смачні цілющі плоди зав’язуються без запилення, дозрівають близько чотирьох місяців. У домашньої муррайі немає вираженого періоду спокою, тому на рослині можна одночасно бачити бутони, квіти, незрілі і зрілі плоди.
Муррайя Кеніга, або чорноплідна (Murraya koenigii), відрізняється дуже ароматними пір’ястими листям, які складаються з видовжених листочків.
Як видно на фото муррайі, квітки рослин цього виду дрібні, білі і теж дуже запашні.
Після цвітіння утворюються невеликі плоди, схожі на ягоди, які у міру дозрівання набувають темне, майже чорне забарвлення.
Догляд за домашньою муррайєю
Муррайя любить світло, але не прямі сонячні промені можуть викликати опіки і засихання листя, тому краще утримувати її на східних і західних вікнах. Взимку рослина переставляють в прохолодне місце з температурою 16-18°С, але подалі від шибок, інакше вона страждає від холоду. Якщо немає можливості підтримувати такі умови, то муррайю розташовують подалі від батарей опалення та щотижня листя обмивають теплою відстояною водою.
Молодим рослинам для вирощування потрібна невелика, але широка ємність, у міру їх зростання, потрібні більш об’ємні горщики. Грунтова суміш повинна бути слабокислою (рН 6,0-6,5), містити дернову і листову землю, перегній і пісок(1 : 1 : 0,5 : 1). При догляді за муррайей в молодому віці потрібні щорічні пересадки, рослини старше трьох років пересаджують один раз у два роки. У дорослих рослин щорічно замінюють верхній шар грунту.
Цілий рік муррайю регулярно поливають. Якщо рослина не утворює нові пагони, то полив тимчасово припиняють. Муррайе необхідно щоденне обприскування, один раз в тиждень листя обмивають теплою м’якою водою, корисний щотижневий теплий душ.
Підгодовують з березня по жовтень по черзі комплексними мінеральними і органічними добривами один раз в два тижні. При нестачі мікроелементів на вапняному грунті може початися хлороз листя (з’являється світло-зелена, а потім жовте забарвлення). Подібне явище спостерігається і при неправильному поливі.
Муррайя зазвичай не потребує формування крони. Щоб крона зростала рівномірно, рослина досить періодично повертати відносно джерела світла. Навесні, перед початком вегетації, довгі пагони укорочують на 1/2-2/3 довжини. Пагони, що ростуть всередину і загущають крону, видаляють.
Розмноження муррайі
Розмножують муррайю насінням і живцюванням. Схожість насіння висока, але вони швидко її втрачають, тому повинні бути свіжими. Найкраще сіяти насіння навесні, коли світловий день зростає. Сходи з’являються через два-три тижні після посіву. Сіянці накривають прозорим ковпаком і по мірі зростання потроху привчають до кімнатних умов. При розмноженні насінням муррайя зацвітає через рік.
Живці зрізають навесні, в квітні-травні, саджають у суміш листової землі з піском (1:1), містять при температурі 26-30°С. Рослини, вирощені з живців, зацвітають на п’ятий-шостий рік.
Шкодять рослині муррайя білокрилка, павутинний кліщ, щитівки. Страждає муррайя від борошнистої роси, гнилизни коренів.
