Слимаки та равлики – надокучливі шкідники, чиї слизи завдають шкоди рослинам, на які вони потрапляють. Крім того, це нічні тварини, що часто означає, що навіть досвідчений городник може не усвідомлювати масштаб проблеми, якщо він не відвідує город вночі.
Слимаки проводять своє життя в нічний час, денний період перебуваючи в верхній частині грунту, де пошкоджують корені рослин. Вночі вони виходять зі своїх сховищ та завдають шкоду рослинам, утворюючи дірки у листі, плодах та ягодах, що може призвести до загибелі рослини в цілому. Вказівкою на те, що це був слимак, є блискучий слизовий слід, який вони залишають, пересуваючись.
Слимаки завдають значних збитків багатьом видам культур. Вони пошкоджують бульби і листя картоплі, капусту (білокачанну та цвітну), салат, різні коренеплоди, розсаду і молоді сходи багатьох овочів, листя квасолі та гороху, плоди суниці, огірків і помідорів. Менше завдати шкоди вони червонокачанній капусті, петрушці, часнику, цибулі, листю дозріваючих огірків і суниці.
Пошкодження, завдані слимаками, мають характерні ознаки, які легко розрізнити від слідів інших шкідників у сільському господарстві. Зазвичай, на листях слимаки створюють неправильної форми отвори, залишаючи листове стебло і найбільші жилки недоторканими. Щодо коренеплодів, бульб картоплі, ягід суниці, помідорів і огірків, слимаки створюють каверни різної форми і розміру, які розширюються всередину.
У випадку капусти, слимаки не лише пошкоджують поверхневі та приземні листя, але також створюють глибокі отвори в самому качані. У зернах злаків вони можуть ушкоджувати як зародок, так і ендосперм. Характерними ознаками таких пошкоджень є численні сліди від застиглого слизу, збірки фекалій та землі. У слизу слимаків часто накопичуються спори грибів, бактерії та паразитичні гельмінти.
Повзучи з однієї рослини на іншу, слимаки сприяють поширенню різних грибкових і вірусних захворювань серед сільськогосподарських культур, таких як плямистість капусти, несправжня борошниста роса лімської квасолі і фітофтороз. Ці хвороби можуть завдати господарству значних збитків, які нерідко перевищують негайний вплив слимаків.
Крім прямого збитку, слимаки завдають непрямого шкоди, забруднюючи врожай і сприяючи його загниванню, що в свою чергу призводить до скорочення термінів зберігання продуктів.
Боротьба зі слимаками
Боротьба зі слимаками має бути активною протягом періоду з травня по липень. Протягом цього часу важливо максимально зменшити їх популяцію, і це можна досягти шляхом різноманітних заходів, таких як видалення бур’янів, косіння ділянок, розпушування грунту, очищення від куп листя, трухлявих пеньків або гілляка. Ці місця стають притулком для слимаків від літнього спеку та осіннього холоду.
Також важливо проводити обробку міжрядь, оскільки саме тут слимаки у серпні відкладають нові яйця.
Слимаки дуже чутливі до негашеного або хлорного вапна. Рекомендується рівномірно розсипати вапно на грядки пізно ввечері або вночі, коли шкідники виходять з укриттів для пошуку їжі. Кількість вапна повинна бути приблизно в межах 20-30 грамів на квадратний метр. Однак слід пам’ятати, що вапно діє ефективно, тільки при безпосередньому контакті із тілом молюска. Тому за вологої погоди ефективність використання вапна може бути обмеженою, оскільки слимаки можуть легко очищати себе від потрапляння їдких частинок завдяки щільному слизовиділенню.
Лімациди (від латів. limax – слимак, равлик і caedo – вбиваю) — хімічні та біологічні речовини, що використовуються для знищення слимаків.
Як правило, ці речовини на основі речовини метальдегіду розслаблюють м’язи слимаків, що призводить до паралізу їхнього руху або просто висушують їх.