Будь-які будівельні роботи починаються з так званого нульового циклу, і ландшафтні – не виняток. Чим ретельніше проведена підготовка ділянки, тим швидше і простіше зробити все подальше, від укладання плитки до посадки дерев і розбивки квітників.
Зайве нагадувати, що спочатку потрібно обзавестися проектом майбутнього саду. Можна, звичайно, обмежитися ескізним проектом, але краще проробити весь пакет документів. Це дозволить власнику ділянки отримати повне уявлення про те, які роботи плануються, а значить, простежити за якістю їх виконання. Підряднику теж простіше працювати, маючи на руках проект, у тому числі й тому, що легше погоджувати всі роботи з замовником. Потрібно пам’ятати, що відступи від проекту будуть завжди, але боятися їх не потрібно, адже хороший підрядник завжди повідомить про необхідні зміни і отримає на них згоду.
Рукотворні проблеми
Зазвичай ландшафтні компанії запрошують після того, як побудований будинок і у власника з’являється природне бажання облагородити ділянку або виникає питання як вибрати колір кухні. Найчастіше будівельники не стараються з прибиранням сміття і вивозом грунту. Щоб полегшити в цьому випадку завдання ландшафтної компанії, клієнту бажано обумовити з будівельниками місце складування грунту, вилученого під час копання котловану під фундамент. Невивезене будівельне сміття також не слід розподіляти по всій ділянці. Тоді існуючий поживний шар не буде знищений або перемішаний, що полегшить роботи з озеленення.
Збережеться і рослинність, яка в деяких випадках (наприклад, підлісок соснового лісу) цінна і красива сама по собі, а також не вимагає майже ніяких зусиль по догляду. Грунт в подальшому можна використовувати при створенні рельєфу, а будівельне сміття, насамперед биту цеглу, плитку та подібні матеріали, підійдуть для засипки дренажних канав, забезпечення подушки для мощення і т. д. Навіть вітрозахисній мембрані знайдеться застосування в ландшафті: її можна використовувати як замінник геотекстилю або замість нетканого матеріалу для укриття троянд або рододендронів. Звичайно, великої економії це не дасть, але дозволить задіяти те, що в іншому випадку стане відходами.
Що робити, якщо на ділянці більш або менш рівномірно розподілене будівельне сміття упереміш з грунтом? Не лякатися і працювати з тим, що є. Звичайно, копати дренажні канави буде складніше, для дерев доведеться робити ями більшої глибини, для квітників – знімати більше грунту, але збільшення обсягу робіт не настільки вже й значне.
Такий різний рельєф
Один з найбільш складних і дорогих видів робіт – це переміщення грунту, пов’язане з вертикальним плануванням, або геопластикою, тобто зі створенням рельєфу. На рівній ділянці можна зовсім обійтися без них, а потрібні обсяги створити з допомогою рослин. Або обмежитися мінімальними обсягами, наприклад, витягнуті при створенні ставка каміння та землю використовувати як основу для альпійської гірки. Але навіть на абсолютно рівній і сухій ділянці, де не плануються якісь гірки або ставки, необхідно зробити невеликі схили і траншеї, щоб забезпечити стік води. Інакше не вдасться уникнути застою вологи на газонах чи доріжках.
З масштабними земляними роботами вручну не впоратися, тому знадобиться будівельна техніка: бульдозер, екскаватор і т. п. Зрозуміло, остаточну обробку поверхонь все одно доведеться робити вручну, по – дідівському-лопатою і граблями. Ділянку на схилі доцільно сформувати у вигляді декількох терас, об’єднаних підпірними стінками і сходами. Тераси можна поділити і за функціями: на одній влаштувати зону відпочинку, на іншій – квітники, на третій – плодовий сад і город. Від крутизни і висоти схилу залежить технологія побудови стінок – невисокі можна зробити і на сухій кладці або з мінімальним використанням розчину, високі необхідно будувати з бетону, з фундаментом і армуванням.
Ґрунти та води
Від типу ґрунтів залежить складність спорудження підстав для будівель, доріжок. Вони визначають і конфігурацію посадочних місць для рослин. Найпростіше працювати з піщаними грунтами – на них можна швидко і дешево зробити доріжки, вода майже ніколи не буде застоюватися (якщо місце низьке, без дренажу), фундаменти не «попливуть». Для створення бюджетного варіанту доріжки з відсіву досить вибрати близько 5-10 см грунту, постелити геотекстиль і розсипати відсів. Але виникають проблеми при посадці дерев: пісок пропускає воду, і рослини можуть відчувати її недолік, тому в посадкових ямах роблять «глиняний замок» – покриття з глини, що перешкоджає швидкому пропускання води. Суглинки і торф’янисті ґрунти вимагають більшої уваги при підготовці основи доріжок і майданчиків. Тут доведеться робити повноцінну товсту подушку з щебеню і піску, інакше мощення «попливе».
Перед початком робіт з озеленення необхідно зробити аналіз грунту на ділянці. Якщо реакція грунту кисла або лужна, вміст поживних речовин відрізняється від оптимального, то доведеться привезти чимало живильної землі. При підвищеному вмісті важких металів, токсичних з’єднань і інших «сюрпризів» не обійтися без заміни великих об’ємів грунту і з обережністю вирощувати плодові, овочеві зеленні культури. У будь-якому випадку посадочні ями для дерев і чагарників потрібно наповнити родючим грунтом з медленнодействующими добривами – це прискорить їх зростання.
Рівень залягання ґрунтових вод – ще один природний фактор, що впливає на ступінь складності підготовчих робіт на ділянці. Якщо сад розташований в сирому місці, то необхідний дренаж.
В нашому регіоні потрібен дренаж на більшості дільниць. Складність дренажної системи залежить від глибини залягання грунтових вод і місця розташування – на ділянці, що знаходиться біля підніжжя схилу або просто у найнижчому місці, де стоїть вода, вартість такої системи може бути чималою. Тут потрібно не просто прокладання дренажних труб і установка дренажних колодязів, але й використання насосів, які будуть відкачувати воду за межі земельного наділу. Якщо ж ділянка розташована не в низині, то завжди є можливість відвести воду без зайвих зусиль, самопливом, через дренажну систему прямо в канаву. Можна поєднати приємне з корисним, влаштувавши в найнижчому куточку ділянки ставок, в який і вивести дренажну систему. Рівень води в такому водоймищі буде коливатися в залежності від кількості дощів, тому берега слід зробити пологими і посадити там вологолюбні рослини, які можуть витримати затоплення.
Інженерна павутина
Сучасний сад – це не тільки доріжки і посадки, але і ціла мережа комунікацій: дренажна система, зливова каналізація, електричні мережі, системи освітлення та поливу, гойдалки з металу. Всі ці плоди цивілізації здатні створити неповторну павутину, розібратися в якій через кілька років після закінчення робіт буде вельми складно. Враховуючи, що періодично доводиться щось відключати, підключати, переносити, ремонтувати, слід не просто скласти схему і відзначити місця прокладання мереж, але і постаратися розташувати їх у легкодоступних місцях. Наприклад, мощену доріжку або майданчик можна розібрати, а з монолітом з бетону так зробити не вдасться. Дерева і великі чагарники не варто садити не тільки під дротами, але і над прокладеними під землею комунікаціями, оскільки при ремонті рослини будуть зрубані або пошкоджені, що завжди неприємно. Втім, всі ці моменти повинні бути враховані на стадії проектування майбутнього саду і визначення місць для посадок.
