На жаль, ні одна весна не обходиться без неприємних погодних сюрпризів, від яких особливо страждають теплолюбні культури і, зокрема, огірки. Щоб не залишитися без врожаю, багато вирощують їх відразу декількома способами: в плівковій теплиці, на відкритій грядці і в бочці.
У теплиці і на грядці
У минулому році огірки в теплиці плодоносити не хотіли, поки не досягли верху шпалери, було багато пустоцвіту, але дещо-як справа налагодилося.
Частину розсади висадила з теплички на відкриту грядку між редисом, зверху прикрила нетканим матеріалом. Рослини відмінно перенесли пересадку і досить швидко прижилися, а після збирання коренеплодів редиски ряди огірка зімкнулися і рівномірно покрили грядку.
До початку цвітіння тримала їх під нетканим матеріалом. В результаті грунтові огірки, на відміну від тепличних, краще зав’язували жіночі квітки і почали дружно плодоносити лише на тиждень пізніше, ніж в плівковій теплиці.
Огірки в бочці
Вирішила спробувати вирощувати і в бочці. Стару бочку набила органікою, сирої травою, додала зверху городньої землі і в останній декаді травня висадила розсаду у фазі 3-4 справжніх листків. Від разлагающейся органіки коріння огірка отримували тепло. До того ж, перебуваючи на висоті 1 м від землі, рослини легше переносили різкі коливання денної і нічної температури.
Коли огірки значно підросли і стали тіснити один одного, прорідила, залишивши всього 10 штук. Половину пустила по шпалері, а решта огіркові батоги просто звисали з бочки. Таким чином, бджоли мали відмінний доступ до квіткам. Огірочки зросли на славу.
Чого не вистачає огірках?
Огірками я займаюся вже не перший рік, тому навчилася розпізнавати їх потреби за зовнішнім виглядом. Якщо бачу, що листя стає світло-зеленим, а плоди мають верхівки загострені, до того ж зігнуті, значить, у грунті замало азоту. Тоді готую розчин сечовини (1 ст. л. на 10 л води) і поливаю рослини під корінь. Але частіше використовую розчин коров’яку (1/3 відра 10 л води).
При нестачі калію по краях листя з’являється бліда каемочка, а вздовж жилок – темно-зелені плями, верхівки плодів розширені, а ті частини, які у плодоніжки, навпаки, сильно звужені. Та на цей випадок є у мене ліки – це добовий настій деревної золи (2 ст. на 10 л води).
Недолік фосфору можна визначити за синеватому відтінку і засохлих кінчиків листя. Та й зав’язі в такому випадку утворюються погано. Рятують положення справ 3 ст. л. суперфосфату. Розводжу його спочатку в невеликій кількості гарячої води і змішую з 10 л теплої води. Підживлення роблю тільки під корінь.
