Перекопувати землю під самим стовбуром – зайва робота. Корені тут товсті, вони не беруть із землі живильні речовини, а тільки переправляють їх у стовбур дерева. Живлення ж надходить споконвічно через тонкі розгалуження на кінцях великих коренів. Частина добрив взагалі вивітрюється. Крім того, якщо у дерева коренева система розів'ється поверхово, його легше повалить вітер, буря.
Уважні, розуміючі (і прагнучі одержати від саду вигоду) господарі все частіше використовують у плодових насадженнях для підживлення (та й для поливу) садові бури. Подібні нескладні механізми є в продажі, а багато кому більше подобаються виготовлені вмільцями.
Шпари ці можна бурити до пізньої осені. Якщо ж не встигли, перенесіть роботу на весну. У землю шпара заглиблюється на 40-60 см. Невелике, але дуже істотне вдосконалення – у центрі шпари можна встановити поліетиленову або металеву трубу, проробивши в ній дірки. Верх цього пристосування має опинитися на рівні землі. У шпару засипають живильну суміш, скажімо, торф із компостом (1:1) плюс на відро її склянка мінеральних добрив (найкраще просто взяти нітрофоску). Під одним деревом достатньо зробити чотири шпари і засипати в них, розподіливши нарівно, два відра суміші. Щоб "засипання" краще осідало, потроху заливають розведену (1:10) гнойову рідоту, а якщо її немає – воду.
Через шпару, обладнану описаним способом, повітря краще надходить до коренів дерева, живильні речовини швидше проникають на глибину. Установіть над шпарами "дах" – наприклад, укопайте половинки поліетиленових пляшок, це буде захист від затоптування і засмітчення. І в наступному році легко буде визначити місця для нових шпар. Їх треба змістити і відсунути від штамба додатково сантиметрів на 40. Приблизно таку територію охоплює річний приріст.
