Основні правила повноцінного вкриття: – рясний осінній полив; – загартовування кущів першими морозами; – відсутність контакту лози із землею; – наявність мінімального сніжного покриву не менше 10-15 см.
А от для коренів небезпечними можуть бути вже мінус 7-10°С. Подальше зниження температури ґрунту ушкоджує мичкувату частину коренів. Тому ми їх і вкриваємо. Багато хто припускається серйозної помилки, беручи землю для вкриття поблизу куща. Це ще більше оголює коріння. І якщо при підмерзанні лоз кущ ще може відновитися, то коріння, ушкоджене низькими температурами, на жаль, гине.
Перш ніж приступитися до вкриття, необхідно провести на винограднику кілька зовсім не складних операцій. Насамперед зверніть увагу на саму лозу: чи визріла вона? Якщо так, то нижня частина пагона цього року має бути коричневою на вигляд і сухою на дотик, а при згинанні потріскувати. Якщо у вас усе саме так, то з 90%-ою гарантією можна сказати, що виноградник благополучно перезимує.
Точного календарного строку, у який потрібно вкрити виноград, немає – усе залежить від погоди. Укриєш занадто рано – випріють бруньки. Та й лоза, перебуваючи в теплі, поступово втратить морозостійкість. При недостатньому ж укритті можуть загинути не тільки бруньки, але й самі лози. Чревате загибеллю всієї рослини й пізніше вкриття.
Отже, із чого почати? З наведення порядку. Згребіть усе опале листя, а якщо треба, то обірвіть уціліле листя і спаліть: у ньому напевно накопичилися хвороби та шкідники. Потім кущі треба обрізати. Деякі виноградарі восени проводять лише попередню обрізку, а остаточну — навесні. Але при весняній обрізці лоза, як правило, «плаче». Це послабляє кущ, знижує врожайність. Осіння ж обрізка полегшить догляд за виноградником у наступному році, допоможе швидше і якісніше вкрити його на зиму. Зараз, напередодні зими, в обов'язковому порядку треба вирізати зелені недостиглі пагони й лози, що відплодоносили. З них, якщо треба, можна заготовити живці. Потім обробити кущі мідним або залізним купоросом: 250-350 г на 10 л води. Це згодом позбавить рослину від шкідників і хвороб.
Не завадить до вкриття винограду на зиму й полити його, щоб поповнити запаси вологи в ґрунті. На один кущ – не менше 10-15 відер води. Багато? Нітрохи. Земля має просочитися на велику глибину. Щоб узимку тепло піднялося нагору і зігріло ґрунт і коріння рослин.
Землю під лозами не завадить і перекопати: волога краще всотається, а сам виноградник буде не так промерзати, як на неопрацьованій землі. Одночасно можна внести й добрива. Звичайно на 1 кв. м пристовбурної смуги дають 4-5 кг компосту або перегною, 50 г суперфосфату, 1 г борної кислоти й 1-2 склянки попелу.
Ось тепер можна сказати, що виноградник готовий до вкриття. Деякі підсапують кущі землею. Але такий вид укриття підходить лише для рослин першого року життя. Звичайно навколо них робиться щільний високий земляний валик висотою 10-25 см. Але тоді в теплі зими у винограду часто випрівають бруньки.
Багато виноградарів зупинилися на найбільш надійному вкритті – на так званому сухому. Обрізані лози зв'язують разом (як у малини) і пригинають, пришпилюючи їх невеликими дугами або гачками із дроту, щоб до землі залишалося близько 10-15 см.
Під сухі (!) лози укладають заздалегідь приготовлений сухий ялиновий лапник. Поверх кладуть ще шар лапника або сухого листя. Потім усе це укривається дерев'яними щитами, зверху яких ще настилається поліетиленова плівка. З північного боку поліетилен щільно закріплюють, а з південного залишають кінці вільними, щоб при необхідності (особливо в сонячну погоду ранно навесні) вдень можна було провітрювати, а на ніч закривати. Уважно стежте, щоб плівка не торкалася самих бруньок – через це вони можуть згоріти під першими ж променями весняного сонця.
Замість лапника можна використовувати солому, сухі стебла овочевих або квіткових культур. Головне – не забути розкласти отруйні принади для мишей.
Деякі виноградарі роблять спеціальні короби з дощок, у які укладають виноградні лози й засипають їх сухим опалим листям або лапником. Зверху короба закривають шифером або дошками й застеляють плівкою або руберойдом. Можна встановити над кущами й спорудження у вигляді будиночків знову ж з дощок або шиферу.
Деякі виноградарі після обрізки просто засипають свої виноградники сухим листям на висоту до 30 см і закривають поліетиленовою плівкою. А щоб краще затримувався сніг, на неї укладають обрізані гілки або стебла малини. Навесні листя забирають і використовують для готування компосту.
Часом виноградна лоза гине не від вимерзання, а від випрівання. Коливання температури усередині вкриття наносять не меншу втрату, чим морози. Ідеальні умови для зимівлі – це підтримка постійної температури в межах мінус 1-2°С. Дуже згубна для неукривного винограднику й крижана кірка, яка утворюється на лозах після відлиг.
Виноград – досить стійка й витривала культура. На його коріннях багато невидимих оку бруньок. Звичайно вони сплять, але якщо буде потрібно – прокинуться. Тому, якщо кущ постраждав від морозу, не поспішайте його викорчовувати! Краще допоможіть відновитися. Навесні збільште живлення та полив.
Після того як стане сніг і нічна температура встановиться не нижче мінус 5°С, відразу ж приберіть плівку з укриття, щоб уникнути випрівання. Ялинник поки не чіпайте – нехай полежить. Коли земля розмерзнеться і з'являться паростки, приберіть уже все вкриття. Краще це зробити в похмурий день або ввечері, щоб яскраве весняне сонце не обпалило пагони.
ДОВІДКА
Шар снігу в 1 см «гасить» 1 градус морозу. Тобто 10-сантиметрова сніжна ковдра змінює температуру біля поверхні землі на 10 градусів.
