Зміст
Огірки. Як виростити хрусткі огірочки
Огірок на 95% складається з води і містить цукру, а також корисні вітаміни та мікроелементи. Майже дистильована вода, що міститься в огірку, добре виводить токсини і благотворно впливає на наш організм. Огірковий сік – одне з кращих натуральних засобів догляду за шкірою. Читайте про те, як успішно вирощувати хрусткі огірочки на садовій ділянці
Огірок належить до родини гарбузових (Cucurbitaceae), а його батьківщиною традиційно прийнято вважати теплу Індію, хоча здавна огірки росли і в Африці, і в Греції, і на великій території Римської Імперії.
Огірок – єдиний овоч (а з точки зору ботаніки – фрукт), який ми вживаємо в їжу недостиглі. Огірки вельми популярні у складі овочевих салатів, а також у засоленому або маринованому вигляді. В Росії та інших слов’янських країнах огірок – улюблена закуска, а його розсіл – улюблене засіб від похмілля. За численні “заслуги” у 2007 році в м. Шклові (Білорусь) був навіть відкрито пам’ятник огірку.
Огірок – тепло – і вологолюбива культура. Сорти огірків можна умовно розділити на три групи: тепличні – з довгими гладкими плодами довжиною до 30 см; грядкові – для відкритого грунту з плодами розміром 10-15 см і корнишонні – розміри плодів не перевищують 10 см. Крім того, огірки з білими тонкими шипами-волосками – салатного призначення, а з чорними шипами – засолювальні.
Посадка огірків
Огірки вирощують розсадним і безрозсадним методом. Посів насіння на розсаду огірка виробляють приблизно за місяць до висадки на ділянку. Насіння огірка слід попередньо замочити і проростити – це прискорить появу сходів. Безпосередньо у відкритий грунт розсаду огірків висаджують, коли грунт достатньо прогріється (приблизно в кінці травня в середній смузі Росії, на початку травня – в центральній Європі). При безрозсадному методі посів набряклого або пророслого насіння огірка висаджують у грунт, температура якого у верхньому шарі не нижче 13-15 градусів, інакше насіння просто розкладається. Глибина загортання насіння огірка – близько 2 см, щільність – 5-7 рослин на квадратний метр.
Грунт для огірків повинен бути в міру пухким, добре утримувати вологу і дуже родючим. Оскільки коренева система огірка невелика, то дуже зручно вирощувати огірки, вносячи органіку локально – в посадочні ями або траншеї. Викопують лунку або траншею на глибину близько 40 см, укладають шар органіки, перемішують з грунтом, зверху засипають вже чистим грунтом, в який висаджують огірки. Розкладаючись, органіка виділяє багато тепла, що прискорює ріст і розвиток рослин, а в подальшому служить відмінною підгодівлею практично на весь сезон.
Місце для вирощування огірків повинно добре освітлюватися сонцем (допустима півтінь) та бути захищеним від вітру. Зокрема, при влаштуванні гряд у відкритому грунті в якості “живого заслону” можна використовувати кукурудзу, посіявши її у два рядки по сторонах огіркової грядки, залишивши відкритою південну сторону.
Оптимальна температура для нормального розвитку огірків (як і інших гарбузових культур) коливається в межах 23-30 градусів. Температура повітря нижче 15 градусів призводить до пригнічення і зупинки росту рослин на будь-якій стадії розвитку. Заморозки для огірків згубні (особливо для молодих незміцнілих рослин), перепади температури гальмують ріст. Тому в Північній Європі і середній смузі Росії часто огірки вирощують під плівковими укриттями, хоча б у першу половину літа.
Догляд за огірками
Догляд за огірками включає прищипування, прополку, полив, підживлення та підв’язки на шпалери.
Після утворення 5-6-го литска головне стебло огірка слід прищипнути. Це стимулює розгалуження рослини, розвиток пагонів з жіночими квітками і збільшує врожайність.
Вологість повітря і поливи особливо важливі для огірків під час активного росту (червень) і утворення плодів (липень, серпень). Навіть короткочасне пересихання грунту під час плодоутворення призводить до появи гіркоти в огірках, яку потім ніякими поливами не усунути. Поливати огірки слід теплою водою (холодна вода призводить до пригнічення росту і виникненню сірої гнилі).
Для збереження вологості грунту посадки огірків мульчують органічними матеріалами (можна навіть використовувати скошену траву з газону). Мульча захищає грунт від швидкого висихання і пригнічує ріст бур’янів, а значить поливати огірки можна буде рідше, а рихлити і полоти грядку не доведеться.
Коренева система огірків потребує повітрі. Часті поливи ущільнюють незамульчированную грунт, а розпушування пошкоджує ніжні коріння. Щоб забезпечити доступ повітря, за допомогою садових вил в землі роблять проколи на глибину 10-15 см
При підгодівлі огірків, щоб уникнути опіків, поливайте розчином добрива зволожений грунт навколо рослин, уникаючи потрапляння на листя. При холодній похмурій погоді зростання огірків сповільнюється і коріння огірків не можуть активно засвоювати поживні речовини. Тому не слід удобрювати огірки в таких умовах.
Регулярний, частий збір урожаю огірків сприяє більш рясному плодоутворенню, сповільнюючи старіння рослини і збільшуючи врожайність. Огірки короткоплодних сортів збирають кожні 1-2 дні, довгоплідних (тепличних) – кожні 3-4 дні.
Запобігання проблем при вирощуванні огірків
При вирощуванні огірків у відкритому грунті під час затяжних дощів виникає небезпека швидкого поширення сірої гнилі в загущених огудині рослин. Хороші результати дає підв’язування огірків на шпалери: в землю вбивають метрові міцні кілки, між ними натягують мотузку і підв’язують огіркові батоги (виноградники).
Іноді у висадженої розсади огірків утворюються лише чоловічі квітки. Для стимулювання утворення квіток з зав’язями слід припинити полив огірків на кілька днів, даючи грунту підсохнути.
Пожовтіння і опадання зав’язей огірків свідчить про перезволоженні грунту або дефіцит поживних речовин, який може відбуватися при загущеною посадці. У такій ситуації необхідно дати грунту просохнути і після цього підгодувати огірки розчином мінеральних добрив або золи.
Слід обережно ставитися до підкормки огірків органічними речовинами: рідкі розчини органіки можуть містити в собі збудників фузаріозу, а розчини на основі настою бур’янів можуть нести віруси різних захворювань (наприклад, вірус тютюнової мозаїки зберігає життєздатність майже рік).
Автор статті Ірина Лук`янчик (Білорусь)
