На сьогоднішній день, існує величезна кількість найрізноманітніших порід корів. Для утримання корів необхідний корівник. В ньому має бути стійла, годівниці і т. д. Але зараз не про це. У даній статті ви дізнаєтеся про найбільш популярні породи корів.
Зміст
Червоні корови
Своїми коренями сягає до червоної датської та англерскої порід. Відносять червону худобу, яка поширена в Прибалтики й Білорусії, а так само червону степову породу і червону польську худобу, яка зустрічається в Молдові, Росії та Україні. Молочна продуктивність – 5 тисяч кг, молока – 3,7 кг, вміст жиру – 4,2 %.
Чорно-ряба молочна корова
Друга назва – голштинська порода. Ці корови характеризуються великим розміром вимені, великою живою масою і молочною продуктивністю. Вага корови приблизно 700 кг, а бика – 1000 кг. Телиці при народженні важать 40 кг, а бички 45.
Голштинська порода має чорно-рябу масть. Іноді на тілі бувають різні подряпини, найчастіше на голові, кінцівках і нижньої частини тулуба. Зустрічаються крастно-строкаті масті, але досить рідко.
В холці корова досягає 144 см у висоту, мають широки груди (65см), поглиблену на 86 см. Висота бика 160 см. Телиць в 15 місяців приблизно 123 см у висоту.
Ця порода є неодноразовим рекордсменом за кількістю молочного жиру, лактації, удою, а так само тривалої продуктивності. Одним з найбільших надоїв була корова Бичера Арлинда Еллен. За 305 днів вдалося отримати удій рівний 25 248 кг, має жирність 2,82%.
Вим’я голштинської породи досить велике, має вазообразну форму. Місткість вим’я – 45%. Від цієї корови при подвійному добовому доїнні отримують близько 65 кг молока. Максимальна швидкість доїння від 3,2 до 3,5 кг на хвилину.
Айширська корова
Має шотландське походження. Отримана в результаті схрещування англійських і шотландських порід. У 18 століття виступала в ролі головного виробника молока в Шотландії. Зустрічається так само в Канаді, куди невдовзі завезли в 19 столітті з Англії. Масть породи червоно-біла, червоний колір може бути в різних відтінках, починаючи від світлого до самого темного. Має ліровидні роги. Корови відрізняються лякливістю і агресивністю. Продуктивність молока трохи нижче, ніж у голшинської породи. Молоко має білий колір, в ньому присутні невеликі жирові кульки.
Чорно-ряба порода
Розводиться в Сибіру. Була отримана в результаті схрещування голландської чорно-рябої худоби з місцевими. Підрозділяється на уральську, середньоросійську і сибірську. Характерна подовженим тулубом, великими розмірами, широким попереком і глибокими грудьми. Маса телят при народженні приблизно 35 кг. Маса дорослої сибірської корови – 450 кг, середньоруської – 550 кг. Вага бика близько 1000 кг. Має високу продуктивність молока і низький рівень жиру. Удій корів – 4000 кг, жирність молока – 3,5%.
Джерсейська корова
Виведена у Франції недалеко від протоки Ла-Манш. Ці корови зустрічаються в різних країнах завдяки гарній переносимості різного клімату. Масть – темно-бура або світло-руда, рідше сіра і червона. Голова, тулуб і передня сторона, як правило, темніше, а навколо губ світла пляма. Порода дрібна з вдавленим чолом. Джерсейская порода агресивна, але при правильному догляді, ведуть себе досить спокійно і чемно.
До речі, коров’ячий гній підходить для мульчування грунту, приготування компосту, а також для того, що б з нього добувати біогаз. Так що, не забувайте, корови – безвідходні тварини.
