У боротьбі з хворобами капусти, упор потрібно робити на профілактику. Капуста схильна накопичувати отруйні речовини в листках, тому обробка отрутохімікатами небажана, повинна проводитися тільки в крайньому випадку і до утворення качана.
В якості профілактики необхідно дотримуватися сівозміни, ізолювати посадки капусти від споріднених культур, використовувати стійкі до хвороб сорти і гібриди, здорову розсаду і насіння, вчасно знищувати сильно заражені і загиблі рослини, проводити глибоку перекопування грунту під зиму, ретельно прибирати і знищувати рослинні залишки.
У цій статті приведені основні хвороби капусти і способи профілактики і боротьби з ними.
Зміст
Біла гнилизна капусти
Біла гниль — грибне захворювання, є поширеною хворобою капусти. Сприятливі умови для розвитку білої гнилі — це підвищена вологість при зниженій температурі.
У період вегетації уражаються в основному нижні листя і коренева шийка. Уражені тканини рослини стають водянистими, знебарвлюються, покриваються білим міцелієм, схожим на вату. Дозріваючи, грибниця ущільнюється і перетворюється в склероції чорного кольору. Особливо великої шкоди врожаю біла гнилизна завдає під час зберігання. Заражені ще під час вегетації листя загнивають і стають слизовими. Між листям розростається велика грибниця, з якої з часом формуються склероції. Порушення режиму зберігання і висока вологість сприяють швидкому поширенню хвороби на інші качани.
Профілактика і заходи боротьби:
- обов’язкова дезінфекція сховища до закладки врожаю;
- неприпустимість механічних пошкоджень качанів;
- своєчасне збирання врожаю;
- використання для закладки на зберігання тільки качани сортів призначених для тривалого зберігання;
- перед закладкою опудрить качани товченою крейдою — це допоможе запобігти появі хвороби;
- періодично оглядати качани в сховище, хворі очистити від заражених листів і опудрить крейдою. Полиці, на яких зберігалися качани, протерти 0,5-1% розчином марганцю;
- дотримання температури зберігання — 0+1°С.
Кила капусти
Кила — одне з найбільш поширених і шкодочинних захворювань. Збудником хвороби є нижчий гриб, що розвивається тільки в живих рослинах. У грунті зберігаються спочиваючі спори гриба, з яких утворюються зооспори, проростають у кореневі волоски рослини. Уражені клітини збільшуються в розмірах. На коренях капусти утворюються нарости і здуття. Нарости погіршують роботу кореневої системи, заважають поглинання води і мінеральних речовин. При сильному зараженні рослина слабшає і відстає в рості, листя стає млявим, жовтіють, качани виростають недорозвиненими або зовсім не формуються.
Спори гриба зберігаються в грунті 6-7 років, поширюються по ділянці водою, грунтовими комахами або заносяться з поза з розсадою.
Розвитку кили капусти сприяють висока вологість грунту і підвищена кислотність.
Профілактика і заходи боротьби:
- осіннє вапнування кислих ґрунтів (400-800 гр. вапна пушонки на 1 кв. метр);
- видалення і знищення уражених рослин;
- дотримання сівозміни;
- вирощування стійких до кілі сортів;
- боротьба з бур’янами сімейства хрестоцвітних;
- знезараження грунту 1% розчином препарату «Фундазол» або закласти в грунт «Базамід-гранулят» з розрахунку 30-60 грам на 1 кв. метр;
- при висадці розсади обробити коріння капусти суспензією сірковмісних препаратів: колоїдна сірка, «Кумулус ДФ», «Тіовіт Джет» або пролити лунки розчином колоїдної сірки (40 гр. на 10 л. води).
Сіра гниль капусти
Сіра гниль — грибкове захворювання. Звичайно зараження капусти відбувається в кінці вегетації рослини, при високій вологості повітря. Джерело інфекції — склероції і грибниця патогена, зберігають життєздатність до 8 років. Вони зберігаються на рослинних рештках, також можна занести інфекцію на ділянку з зараженим посівним матеріалом і розсадою. Під час всієї вегетації капусти гриб поширюється кондидиями — по повітрю на великі відстані.
Збудник сірої гнилі продовжує розвиток і поширення і під час зберігання капусти. Заражені качани загнивають, на них з’являється пухнаста цвіль з чорними крапками, що покривають живці нижніх листків.
Сприяють розвитку хвороби часті дощі, висока вологість повітря, загущені посадки, відсутність сівозміни, неправильне зберігання.
Профілактика та заходи боротьби такі ж, як при білої гнилі.
Слизистий бактеріоз капусти
Слизистий бактеріоз — бактеріальне захворювання, що вражає всі види капусти, у всі періоди вегетації. Особливо сильно хвороба проявляється під час зберігання овочів при підвищеній температурі і при транспортуванні.
Захворювання проявляється двояко. У першому випадку — покривні листки загнивають, стають слизовими, мають неприємний запах. Гниття поступово поширюється на весь качан, як тільки гниль досягне кочеригі — рослина гине.
При захворюванні цвітної капусти, зазвичай пошкоджується головка, вона не розвивається і поступово перетворюється в гниючу масу.
У другому випадку — хвороба починається з кочеригі, куди патоген потрапляє через пошкодження комахами або з грунту. Кочерига розм’якшується і стає спочатку кремового кольору, потім світло-сірого.
Сприяють виникненню захворювання тривала волога погода, надмірне азотне живлення, пошкодження шкідниками, відсутність сівозміни, не дотримання агротехніки.
Профілактика і заходи боротьби:
- вирощування стійких до слизовому бактеріозу сортів;
- боротьба із шкідниками;
- дотримання сівозміни;
- дезінфекція сховища;
- дотримання режиму зберігання;
- знезараження насіння перед посівом;
- для попередження захворювання, коріння розсади перед висадкою, обробити 0,1% суспензією «Фитобактериомицина».
Судинний бактеріоз капусти
Захворювання вражає рослини на всіх фазах вегетації — від сходів до насінників. Бактерії переносяться шкідниками капусти і з краплями дощу. Зараження проявляється у вигляді пожовтіння і починається від краю аркуша. Пошкодження приймає форму кута. На пошкодженої тканини жилки листа стають чорними і утворюють сітку. На поперечному зрізі черешка видно почорнілі або побурілі судини. З часом, ураження на листках стають темно-коричневого кольору і відмирають.
При подальшому розвитку хвороби, уражаються верхні листки, де пошкодження можуть з’явитися в будь-якій частині листової пластини. Нижні листки обпадають, рослина затримується в розвитку, качани дрібнішають. Інфекція зберігається на насінні та рослинних рештках — до 2 років.
Профілактика і заходи боротьби:
- вирощувати стійкі до судинного бактеріозу сорту;
- дотримуватися сівозміни;
- знищувати бур’яни родини хрестоцвітих;
- знищувати або відлякувати шкідників;
- використовувати здорове насіння;
- для підвищення стійкості до бактеріозу обробити насіння препаратом «Агат-25» (0,4 гр. на 10 л. води);
- перед висадкою розсади, коріння вмочити в бовтанку з коров’яку і глини, з додаванням 0,4% розчину «Фітолавіна-300»;
- обприскати розсаду 0,2% розчином препарату «Фитолавин-300»;
- при появі перших ознак захворювання, капусту обприскати 0,1% розчином препарату «Планриз» або обприскати рослини розчином препарату «Бинорам» (3 мл на 1 літр води) і пролити розсаду під корінь цим же розчином.
Чорна ніжка капусти
Збудники хвороби — різні види грибів, які зберігаються на рослинних рештках і в грунті тривалий час.
Хвороба вражає розсаду і насіння капусти та інших культур. Характерною ознакою захворювання є потемніння і загнивання нижній частині стебла. При захворюванні сходів, нижня частина стебла стає водянистою, буріє і загниває. Рослина гине, хвороба швидко поширюється від хворої рослини до інших.
При зараженні хворобою більш дорослої розсади, уражена частина стебла підсихає, коренева шийка стає тонкою і темніє, утворюється перетяжка. Розсада відстає в розвитку, при висадці така розсада погано приживається.
Сприяють розвитку збудників чорної ніжки висока вологість, надмірне внесення азотних добрив, підвищена кислотність грунту, надмірні поливи, різкі перепади температури.
Профілактика і заходи боротьби:
- вирощування стійких сортів;
- знезараження грунту — пролити грунт гарячим 1% розчином марганцю або розчином «Фітоспорину», можна внести в грунт препарат «Кумулус ДФ» (5 гр. на 1 кв. м.), за 3 дні до посіву або пікіровки розсади;
- обробити перед посівом насіння біологічними препаратами «Фітоспорин», «Фитолавин-300», «Бактофіт», «Планриз» або хімічними препаратами — «Фундазол», «ТМТД», «Кумулус ДФ»;
- при появі перших ознак хвороби, хворі рослини видалити, пролити світло-рожевим розчином марганцю (3 гр. на 10 л. води) і протягом тижня не поливати розсаду;
- обприскати розсаду біопрепаратами — «Планриз», «Фитолавин-300», «Фітоспорин», «Бактофіт».
